вторник, 22 ноября 2016 г.

Лохвица

с 10 октября 1884 по март 1903 – Канн Станислав Наполеонович, сын провизора

Уездный город Лохвица Полтавской губернии является образцово-показательной историко-фотографической единицей. Один город, одно фотоателье, два владельца, последовательно:

1) с 10 октября 1884 по март 1903 – Канн Станислав Наполеонович, сын провизора

2) с 26 марта 1903 по ... (?) – Радченко Федор Давидович, дворянин
Адреса:
(1): Лубенская ул., дом О. И. Шестаковой (и 99% – фотоателье Канна было там же)
(2): Лубенская ул., собственный дом.

заметки на полях:

Лохвица, Ф.Д. Радченко, Лубенская ул., дом О. И. Шестаковой
Лохвица, Ф.Д. Радченко, Лубенская ул., дом О. И. Шестаковой

Лохвица, Ф.Д. Радченко, Лубенская ул., собственный дом.
Лохвица, Ф.Д. Радченко, Лубенская ул., собственный дом.

а) В справочниках по губернской фотографии не хватает статусной строки с точным числом фотографических заведений по годам. Строчка "В Лохвице фотографы: 1) Канн и 2) Радченко" просто сообщает что автору известны вот эти двое и совершенно не исключает гипотетических 3) и 4) и более. А никого там больше не было.

.. как в Адресных книгах – "В Ромнах фотографiй две: вдовы тит. сов. Татьяны Иваненковой и мещ. Лейбы Сонина". Их две. Не менее, и не более.

b) И, кстати, о Сонине.

СВѢДѢНІЯ о существующихъ въ Россіи типографіяхъ... фотографіяхъ... библіотекахъ составленныя по 1-е января 1894 года.:
Лохвица, фотографіи: 1) Каннъ, сына провизора. 2) Сонина, мѣщанина.
Ромны – фотографий нет.

И это очевидный баг в официальных вроде бы Сведеньях –  фотография мещанина Лейбы Сонина с 1888 по 1915 неизменно пребывает в г. Ромны, о чем свидетельствуют Адрес-Календари Полтавской губернии соответствующих годов.

с) и о Адрес-календарях.
С 1888 по 1904 Адрес-календарь и справочная книжка Полтавской губернии о Лохвице:

1) Фотография сына провизора Станис. Наполеон. Кан, разрешена 10 окт. 1884 г. (в 1888 - австрийского подданаго Канна)
2) Фотография дворянина Федора Давидовича Радченка, открыта 26 марта 1903 года

а начиная с 1905-го и вплоть до финального 1916-го в адрес-календарях информация о фотографии в Лохвице отсутствует. И ее, фотографии, там таки не было или статистический комитет Полтавской губернии ее злобно игнорировал? А почему?

с 26 марта 1913 по ... (?) – Радченко Федор Давидович, дворянин


d) Фотография фотографии. Тут хорошо бы смотрелся снимок фасада фотографии Канна-Радченко. Но его не нашлось. Пусть будет аптека папы Канна (в данный момент (1910-е) - уже не Канна).

Лохвица, аптека

1930-е. Аптека в Лохвице, интерьер.
Лохвица, аптека


e) пункт "где, когда и как называется".

1900s: Name: Lokhvitsa, Province: Poltava, Country: Russian Empire
1930s: Lokhvitsa, Poltava, Ukraine SSR, Soviet Union,
1950s: Lokhvitsa, Soviet Union
Modern: Lokhvitsa, Ukraine
Modern Ukrainian: Лохвиця
Modern Russian: Лохвица
Other names: Lochvitza [Yid], Lokhvytsia [Ukr], lochwica [Pol], Lochvycja, Lochwiza, Lochwyzja
Coordinates: 50°22'N 33°16'E

Главная улица: Лубенская.
Лубенська ( після 1917 року – Центральний бульвар, в наш час Шевченка та частина вулиці Перемоги). Від мосту через річку Лохвицю і через усе місто проводжала на Лубни.




Лохвица (wiki): 1897 г.: уездный город Лохвица (8 911 чел.), Лохвицкий уезд (244 894 чел.).
Лохвица (Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона) :
Жит. в в 1862 г. 7821, в 1894 г. 11013 (5493 мжч. и 5520 женщ.); дворян 213, духовного сословия 38, почетных граждан и купцов 386, мещан 6890, военного сословия 915, крестьян 2486, прочих сословий 85. Православных 5816, католиков 210, протестантов 105, евреев 4816, проч. исповеданий 66. Домов каменных 14, деревянных 764, мазаных 467. Городское 2-классное учил., 5 прав. црк., синагога, торгов. помещ. жилых 21, нежилых 114, складов и амбаров и т. п. 12, мелких промышленных заведений 16, мыловаренный зав. 1, мельниц водяных 3, топчак. 6, кирпичных зав. 2, кузниц 13. Производство заводов на 8277 р., при 72 рабочих. В году 17 ярмарок, с незначительными оборотами. В торговом отношении Л. не имеет значения; значительная часть горожан занимается хлебопашеством.



offtop:
Село Лохвицы (Белогорский район, Амурская обл.) основано в 1896 г. переселенцами из села Лохвица Полтавской губернии. Первые жители новой приамурской деревни в память о родном украинском поселке назвали своё поселение тем же именем. В 20-е – 30-е гг. в селе проживало более 1 тыс. человек.


Форум міста Лохвиця » Населені пункти » Лохвиця » Історія міста (історія рідного міста):

Станіслав Наполеонович Канн - син австрійського підданого Наполеона Климентовича Канна. 
Батько Станіслава був провізором аптеки у м. Лохвиця, що знаходилась по вул. Роменській (сучасна Леніна) у власному будинку. Найбільш ймовірно, що дана аптека була недалеко від тодішньої Земської лікарні (знаходилась там, де зараз інфекційне відділення ЦРЛ), розміщеної на тій же вулиці. 
У 1898 році батько Станіслава ще згадується, як провізор аптеки, а у 1900 році провізором тієї ж аптеки є зовсім інша людина, а згадки про Наполеона Климентовича повністю зникають. Логічно можна припустити, що батько Станіслава помер близько 1899 року. 
Також у Наполеона Канна був рідний брат Станіслав Климентович Канн, який проживав у м. Хорол, також був провізором, мав власну аптеку на Базарній площі у Хоролі та був гласним міської думи. 
Фотоательє у м. Лохвиця Станіслав Наполеонович Канн відкрив 23 жовтня (10 жовтня за старим стилем) 1884 року. 
В період з 1901-1909 роки міщанин Станіслав Канн згадується, як член лохвицької міської управи, гласним думи. 
У 1909 році Станіслав згадується, як член Лохвицького добровільного пожежного товариства, у 1912-1916 роках, як член даного товариства, завідуючий його касою, начальник дружини. 
У 1912 році Станіслав Канн - в. о. директора Міського громадського банку, у 1915-1916 роках - він "товарищ директора Городского общественного банка" та завідуючий його касою. 
У Станіслава був рідний брат - Болеслав Канн, який успадкував справу батька, також був провізором та володів батьківською аптекою. 
В 1901-1912 роках Болеслав - провізор Центрального складу медикаментів у м. Лохвиця. За 1913-14 роки інформації немає, а у 1915 році на дану посаду вже числиться вакантне місце. Очевидно, що Болеслав помер приблизно у 1915 році. 
З 1906 року з'являється інформація, що Болеслав Канн вже став провізором аптеки, що належала батькові, до цього, хоч він нею і володів, провізором була інша людина (у 1900-1905 роках). 
У 1909 році Болеслав Канн ще не мав власного аптекарського магазину, мав лише аптеку у власному домі, що перейшла у спадок від батька, а у 1910-1915 роках у нього аптекарський магазин і аптека (яка між ними різниця мені складно сказати). 
У 1916 році та ж сама аптека та аптекарський магазин вже належать Марії Мартинівні Канн (можливо це дружина Болеслава). Та ж сама Марія Мартинівна Канн згадується у 1904 році, як член земської управи (завідуюча з діловодства земської педагогії). 

5 комментариев :

  1. А еще в Ромнах - Козакевич, а еще Витюгов, а еще Карасик

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Вопрос скорее не в том, кто был в Ромнах, а кого не было в Лохвице, А Сонина там не было. Фактчекинг официального списка 01.01.1894 показывает что не все там хорошо. Это драма.

      Удалить
  2. Да, скорее всего, Сонина в Лохвице не было.

    ОтветитьУдалить
  3. Рассказ о семье Канн подтверждаю.Спасибо автору за проведённую кропотливую работу. Мне известно, как сложилась история отдельных членов этой семьи после революции.

    ОтветитьУдалить