Киев. 1866 - 1867. Все фотографы и пресса.

«… делающих заказы, покорно просят пожаловать по возможности раньше, или записываться заранее, т. к. по большому стече­нию публики, часто невозможно снять портре­ты для всех желающих» 
Объявление отставного штабс-капитана Волховского, владельца фотоса­лона в доме Завадского на Крещатике, газета «Киевлянин» за 13 января 1866 г.

Газетные заметки и объявления – это, пожалуй, самый честный способ составить список владельцев. Неизвестно, так ли уж был перегружен заказами экс-штабс-капитан, но то что у него в январе 1866-го было фотоателье в Киеве – несомненно.

В феврале о штабс-капитанском фотоателье отписалась и газета "Киевский телеграф". В ней же, год спустя, в июле 1867-го, Волоховский сообщил о закрытии своего фотографического заведения в связи с переездом в столицу (правда оказался он в итоге через два года не в Петербурге, а в Москве).

1) ВОЛХОВСКИЙ Пётр Петрович
1866 - 1867 > Киев, д. Завадского (? Крещатик, 4?, ? Крещатик, 5?, ? Крещатик, 13?)
1869 - 1870 > Мо­сква, Столешников пер., д. Решетникова, 187? > Орёл

Симзен-Сычевский:  "Волохоський «на Хрещатику в б. Завадського в бельетажі» (на місці згорілого за останніх років будинка №5 кол. Маршака). 1867 р. його майстерню було закрито через переїзд до Петербургу[11]. [11] «Кіевлянин» 1866 р. ч. 7, «Кіевский Телеграф», 1867 р., ч. 71"

Все прочие фотографы г. Киева 1866-1867 гг. в газете "Киевский Телеграф": 

(из статьи Симзен-Сычевского "Давні київські фотографи та їхні знімки старого Києва")

1866:

июнь, 1866, открылись:
2) «КАРКАЗ и ТИМЕНКО»
1866 > Киев, первый переулок, поднимаясь от Крещатика к Софиевскому собору, д. Татарульева, рядом с домом полковницы Сакен в Михайловском переулке.


Симзен-Сычевский: "відкрито було.. Карказ та Тименко» (кол. Левдиків майстер) в першим завулку, підіймаючись від Хрещатика до Софіївського Собору, в будинку Татарульєва поруч з будинком полковниці Сакеної в Михайлівськім завулку[15]. [15] «Кіевский Телеграф», 1866 р. ч. 65."


в июле 1866-го открылась, и в сентябре 1867 упоминалась:
3) "Специальная фотография" ТИЛО А. 
1866 - 1867 > Киев, Крещатик 31/2, д. Биска, прав. угол (Лютеранская, 2 / Анненковская, 2)

Симзен-Сычевский:  "відкрито було.. 1866 р. — «Спеціяльная фотографія» Олександра Тило — «На Хрещатику в будинку генерала Бринкена, вхід з Лютеранської гори, проти Англійського готелю»[13]. [13] «Кіевский Телеграф», 1866 р. ч. 79, ч. 92, 1867 р., ч. 112."


в сентябре 1866-го открылся:
4) РИХТЕР Г. 
1866 > Киев, Крещатик, 15, д. Скловского
1871 - 1873 >  Умань

відкрито було..  Г. Ріхтера — «на Хрещатику, на розі Інститутської в будинку Скловського, вхід через сад»[14]. [14] «Кіевский Телеграф», 1866 р. ч. 100.


в декабре 1866 открылась:
5) «ЗАГРАНИЧНАЯ ФОТОГРАФИЯ» - «PHOTOGRAPHIE ETRANGE»,
1866 > Киев, Крещатик, 17, д. Зейделя (в 1900-м), Крещатик, д. Постельниковой (1866)

Симзен-Сычевский: "відкрито було.. «Заграничная Фотографія» в «буд. Постельникової, колишнім генерала Чаплигіна, на Хрещатику, проти будинка п. Ейсмонта, відомий потім будинок аптекаря Зейделя, ч. 17[16]. [16] «Кіевский Телеграф», 1866 р. ч. 123 та ч. 144."

Просто упоминались в 1866 в статьях и объявлениях:

июль, 1866:

6) ГРОС М.
1866 > Киев, Крещатик, Думская пл., (Крещатицкая, Советская, 8 (1828))

Симзен-Сычевский:  "М. Грос на Хрещатицькій (тепер Радянській) площі, в будинкові, що цілком зберігся аж до цього часу під ч. 8[7]. [7] «Кіевский Телеграф»,1866 р., ч. 79."

июль, 1866:

7) ЗАХАРКЕВИЧ Б. А. 
1866 >  Киев

Симзен-Сычевский: … фотограф Б.А. Захаркевич, по Біркині найцінніший для нас своїми знімками. [11][11] «Кіевлянин» 1866 р. ч. 7, «Кіевский Телеграф», 1867 р., ч. 71


май, июнь, август, октябрь, и ноябрь 1866:

8) ЛЕВДИК Ф.І.
1865 > Киев, Крещатик, 58, на углу Бибиковского Бульвара, д. Коломийцева
1866 > Киев, Фундуклеевская, 8, д. Гладынюка (в 1866 – Кадетская, д. Левдика)

Симзен-Сычевский: Ф.І. Левдик, учень та наступник Гудовського, його фотографія містилася в будиночкові, що й нині існує по Хрещатику №. 58, на розі К. Бібіковського (тепер Шевченка) бульвара — тоді будинок Коломійцеві, потім на теперішній вулиці Леніна, колись Фундукліївській, а тоді Кадетській, в власнім буд., пізніше, буд. Гладинюка, №. 8. «Київський Телеграф» називає Левдика знаменитим Київським фотографом, а майстерню його найкращою та наймоднішою в місті. Помер Левдик 1866 р. від паралічу серця. В місті смерть його приписували шкідливості та отруйності фотографічної роботи. Фотографія перейшла до його брата, М.І. Левдика, але незабаром її було закрито[6]. [6] «Кіевский Телеграф», 1866 р. ч. 45, 46, 65, 90, 122, 1867 р. ч. 18

1867:

в феврале 1867 закрылось фотозаведение Левдика М.І., брата покойного Левдика Ф.І.:

9) ЛЕВДИК М.І. 
1867 > Киев, Фундуклеевская, 8, д. Гладынюка (в 1866 – Кадетская, д. Левдика)

в апреле 1867:

10) ВОЮЦКИЙ Виктор 
1861 > Киев, Владимирская, д. Шумлиговой (Шумличевой?), против аптеки Ниметти
1867 > Киев, Владимирская, 53, д. Томара, около Театра
1870? > Киев, Крещатик (Бульвар?), Фундуклеевская, дом Оциславской
1874-1877 > Кутаиси, “Воюцкий и Барканов”, 1877-1880 > Владикавказ, “Воюцкий и Влодецкий”

Симзен-Сычевский: Віктор Вояцький 1861 р. 7 травня знімав труну Т.Г. Шевченка коло церкви Різдва[8]. Майстерня його була «на Володимирській вулиці в будинку Шумлевичевої проти аптеки Неметті», а потім по тій же вулиці «в будинку поміщика Томари, близько театру» (тепер ч. 53), в середині 70-х рр. по Хрещатику[9]. [9] «Кіевский Телеграф», 1867 р., ч. 40.

в апреле 1867:

11) ШЕТЦИГ 

1867 > Киев, Крещатик 31/2, д. Биска, прав. угол (Лютеранская, 2 / Анненковская, 2)
1871 - 1873 > Бердичев

Симзен-Сычевский: .«.. Шетциг, на Хрещатику, в будинку Богадица, проти Англійського готелю, на горішнім поверсі»[18]. [18] «Кіевский Телеграф» 1867 р. ч. 39.

И ни слова "Киевский телеграф" ни в 1866-м ни в 1867-м не написал о фотографе Мезере.
А почему?

12) МЕЗЕР де- Ф. K. (Fr. de Mezer)

[ca 1865] Franciszek de Mezer, Portret Marii Sobotkiewiczówny, później Dembowskiej]